Литвинюк Руслан Анатолійович

Волинянин Руслан Литвинюк – Герой України

Литвинюк Руслан Анатолійович народився 18 листопада 1971 року у селі Новокотів Луцького району. З 1978 по 1986 рік навчався у Романівській середній школі, пізніше – у Луцькому ПТУ № 2, де здобув професію муляра. У 1989 році був призваний на строкову службу, прослуживши 2 роки. Після повернення додому працював будівельником. У 1992 році одружився. Разом із дружиною Вікторією виховали двох доньок, мав двох онуків.

У 2014 році був мобілізований і півтора року воював у зоні АТО в 1-й окремій гвардійській танковій бригаді у чині молодшого сержанта. Після звільнення в запас продовжив працювати будівельником. 

З початком повномасштабної війни зібрав усі необхідні речі, пішов у військкомат в надії попасти в танкову бригаду, де воював раніше. Однак був розприділений у 14-ту бригаду. За три місяці війни довелось звільняти Київщину, виконувати бойові завдання під Миколаєвом та Харковом.

Загинув під час виконання бойового завдання 20 травня 2022 року поблизу Бахмута на Донецькому напрямку. Герой до останнього був вірним присязі та воював заради цілісності України. 

Поховали військовослужбовця у рідному селі – на цвинтарі у селі Новокотів.

Побратими розповідали, як ціною свого життя Руслан врятував їхні. Коли після обстрілу колон танків серйозні травми отримав їхній командир, то Руслан вирішив лишитись з ним та дочекатись допомоги медиків. Хлопцям же наказав відійти на безпечну відстань. За якийсь час гради знову обстріляли позиції. Командир з Русланом загинули.

Указом Президента України орденом «За мужність» ІІІ ступеня Литвинюк Руслана Анатолійовича нагороджено посмертно.

Матеріали підготували:

Кулаков Дмитро, учень 10 класу Романівського ліцею Підгайцівської сільської ради

Науковий керівник: Магольон Жанна Анатоліївна, вчитель історії Романівського ліцею Підгайцівської сільської ради