Таренда Андрій Володимирович

Дата народження:

06.12.1993

Дата загибелі:

20.10.2022 (28 років)

Місце народження:

Україна, Волинська область, Луцький район, Лище

Місце загибелі:

Україна, Харківська область, Куп’янський район, Куп'янськ

Місце поховання:

Україна, Волинська область, Луцький район, Лище

Військова служба:

Солдат інженерно-саперного взводу, 14-та ОМБР імені князя Романа Великого.

ІЗ ПОСМІШКОЮ ПО ЖИТТЮ

Якби із пам’яті та історії стерлася війна, то ми б не пам’ятали і її героїв. Але героїв повномасштабного вторгнення та війни в Україні не потрібно забувати, бо це люди, які самовіддано пішли захищати терени своєї Батьківщини, це люди – у серці яких була Україна. Серед таких героїв опинився і молодий юнак із села Лище – Таренда Андрій Володимирович.

Народився герой 6 грудня 1993 р. у с. Лище Луцького району. З 2001 по 2012 рік навчався у Лищенській школі. «Завжди усміхнений, позитивний і з чудовим почуттям гумору хлопець» - відгукуються про Андрія теплим словом однокласники та всі, хто його знав.

У 2012 – 2013 рр. навчався у Луцькому кооперативному фаховому коледжі Львівської комерційної академії на спеціальності «Готельно-ресторанна справа» та здобув професію «Офіціант, адміністратор, бармен». Після коледжу продовжив навчання у Професійно-технічному училищі №27 м. Берестечка та здобув професію тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва (категорії А1, А2, В1), cлюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування, водій автотранспортних засобів (категорії «В» і «С»).

У 2017 році пройшов службу в армії, де виконував обов’язки сапера-контролера понтонних мостів.

У 2019 році після служби працював на заводі «Kromberg &Schubert» (м. Луцьк). Згодом виїхав працювати на завод до Чехії.

Ще в юному віці Андрійко втратив тата, тому він гостро відчував, що таке бути мужньою опорою для родини. Саме тому, коли розпочалося повномасштабне вторгнення російських військ на територію України, Андрій не зміг залишитися осторонь і повернувся із Чехії, щоб обороняти свою Батьківщину.

Вже з лютого 2022 р. він став рядовим солдатом 3-го механізованого батальйону військової частини А1008 інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу. Брав у часть у боях на Миколаївщині (Баштанка), перебував на захисті рідної землі від окупантів у Бахмуті та Соледарі, влітку перебував під Маріуполем. Найжорстокіші бої пережив на Луганщині, але загинув 20 жовтня 2022 року поблизу населеного пункту Купʼянськ Харківської області. Військова машина, у якій їхав Андрій, попала під ворожі обстріли та перекинулася у річку. На жаль, Андрій не вижив. Довгий час вважався безвісти зниклим. Рідні до останнього сподівалися, що він живий. Але, на жаль, дива не трапилося.

Віддали останню шану воїну 22 березня 2023 року у храмі Різдва Іоанна Хрестителя та поховали на місцевому кладовищі с. Лище. У юнака залишилася мама та сестра.

Дуже несправедливо, що таких славних та молодих українців забирає ця жахлива неоголошена кривава війна.