Мойсеєнко Василь Васильович
Він не шукав відмовок і причин не піти на фронт. Був хоробрим і справжнім до кінця. Загинув, прикриваючи побратимів. Василя Мойсеєнка односельці згадують як світлу і порядну людину. Він посадив сливовий сад, із якого так і не встиг зібрати врожай. Життя захисника обірвалося у 33 роки.
Народився Василь Васильович Мойсеєнко 14 січня 1989 року в селі Клішківці. Середню освіту здобув, навчаючись у місцевій гімназії. Опісля вступив до Ставчанського професійного ліцею, отримав спеціальність водія. Далі була служба у рядах Збройних Сил України.
Ще у 2014 році зрозумів, що мусить протистояти вторгненню російських окупантів. Брав участь у антитерористичній операції на сході країни. Півтора року був водієм-електриком, гранатометником у Мар’їнці Донецької області, у бою отримав контузію та осколкові поранення в голову.
У 2017 році Василь Мойсеєнко одружився з коханою Олесею. У сім’ї народився син Сашко, а згодом і донечка – Анастасія. Молодий чоловік важко повертався до мирного життя після воєнних буднів. Лише поява діток подарувала йому справжню радість. Відповідальність за їх життя і спонукала молодого чоловіка знову стати на захист країни.
Старший водій мотопіхотного батальйону військової частини А4267 загинув 7 березня 2023 року у населеному пункті Берестове Бахмутського району. Його життя обірвав мінометний обстріл противника.
«Останнім його завданням було прикривати від ворожого вогню бригаду, що виходила з-під обстрілу. Він врятував комусь життя ціною власного. Брат захистив собою не лише військових, а й усіх нас», – розповів брат загиблого Павло.
Поховали героя у рідних Клішківцях. На фасаді будівлі опорного закладу освіти, де навчався захисник, йому встановлено меморіальну дошку.
Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Герої
