Скидан Роман Олександрович

Скидан Роман Олександрович
Дата народження:
09.10.1988
Дата загибелі:
11.06.2023 (34 роки)
Місце народження:
Україна, Вінниця
Місце проживання:
Україна, Волинська область, Луцький район, Горохів
Місце загибелі:
Україна, Донецька область, Волноваський район, Велика Новосілка
Місце поховання:
Україна, Вінницька область, Вінницький район, Немирів
Військова служба:
ЗКБМ-навідник-оператор розвідувального відділення "матрос",37-ма окрема бригада морської піхоти в/ч 4548
Позивний:
Vatras

Скидан Роман Олександрович

Народився 9 жовтня 1988 року в місті Вінниця, Україна.

З дитинства Роман зростав у мальовничому містечку Немирів, де пройшли його юні роки. Там він отримав свою першу освіту, навчаючись у місцевому технікумі, який закінчив з професією кухаря-кондитера. Його професія стала основою для багатьох життєвих подій, але його життєвий шлях вивів його в інший напрямок.

У 2012 році Роман переїхав до Києва, де почав працювати в будівельній сфері. Саме у столиці він зустрів своє кохання — Ольгу,з якою одружився. Невдовзі після цього в їхній сім'ї з'явився син, який став справжньою радістю для обох.

Однак, його мирне життя було перерване початком повномасштабної війни. 28 листопада 2022 року Роман був призваний на військову службу для захисту своєї країни. Він виконував свої обов'язки з гідністю, допомагав своїм побратимам у найважчих моментах та відзначався своєю мужністю на полі бою.

11 червня 2023 року, під час виконання бойового завдання, Роман отримав смертельне поранення. Його героїчний вчинок та самовідданість назавжди залишаться у пам'яті рідних та друзів.

                         *   *   *

Ішла собі засмучена,одна
Босоніж стежку прокладала.
Її ніхто тут не чекав,
Але одна вона,все знала.

Хтось ще молився,хтось мовчав
А хтось від болю очі закриває...
А вона суне, до ти тих,хто вже згорав..
Хто вже не дише,тихо забирає.

Хіба він знав,що йде у його бік?
Хіба б не впав,чи не сховався?
Лише секунда й воїн вже поліг.
Вона забрала...він не попрощався.

Якби він знав,що більше не прийде,
Якби він знав,що більше не проснеться 
Вона лиш знала,де він пропаде
Вона лиш знає,як усе стається.

Ішла сумна із гаю у вогні
Йшла не сама,за нею їх багато
Усі красиві,хлопці молоді...
Не жди! Дружина,
 донька,мати...

В пам'ять про коханого...

Вірш Бахової Ольги

Матеріали підготували:

Бахова Ольга Гаврилівна, дружина загиблого Героя. Мама трьох дітей

Список використаних джерел

З документів та власних джерел 

Герої

Дивитись всіх