Діденко Микола Петрович

Дата народження:

28.05.1968

Дата загибелі:

18.04.2024 (55 років)

Місце народження:

Україна, Чернігівська область, Прилуцький район, Лебединці

Місце проживання:

Україна, Київська область, Броварський район, Бровари

Місце загибелі:

Україна, Дніпропетровська область, Дніпровський район, Любимівка

Місце поховання:

Україна, Київська область, Броварський район, Бровари

Військова служба:

96-та зенітна ракетна Київська бригада, 23 підрозділ, старший водій-механік відділення приймально-передавальних радіопристроїв радіотехнічної батареї

Позивний:

Петрович

Нагороди, відзнаки:

Державна нагорода "За оборону України" Серія № 0040565, медаль "Хрест Доблесті" № 687, грамота "За значний внесок у підтриманні бойової готовності підрозділу", грамота "За сумлінне виконання службових обов'язків", подяка "За значний внесок у підтриманні бойової готовності підрозділу"

Микола Петрович народився в селі Лебединці, Срібнянського району, Чернігівської області в простій сільській багатодідній родині. Навчався спочатку в Лебединській початковій, а потім в Карпилівській середній школі, після закінчення восьмого класу якої продовжив навчання в Прилуцькому училищі №1 за професією водій-механік.

Військову службу проходив в складі Обмеженого контингенту радянських військ в Афганістані.

Після одруження переїхав в місто Бровари, де працював водієм з перевезення пасажирів, був висококваліфікованим спеціалістом. В останній час працював механіком-водієм, розвозив працівників фірми.

В перші дні повномасштабної війни пішов добровольцем у ЗСУ - протиповітряну оборону. Його підрозділ перебував у найгарячіших точках, брав участь у деокупації півдня України - Миколаївщини та Херсонщини. Потім були завдання з протиповітряного захисту у м. Кременчуку та на Донбасі, останній час перебував на Дніпропертровщині.

18 квітня 2024 Микола Петрович отримав тяжкі поранення підча ракетного обстрілу. По дорозі до лікарні він помер від втрати крові.

До свого 56-го року Захисник не дожив місяць. У Миколи Діденка залишилися дружина та повнолітня донька.

Схиляємо голову перед пам'яттю загиблого бійця.