Махновець Віталій Іванович

Віталій Махновець: від шкільної парти до захисника України

В лютому 2014 року, розпочалася російсько-українська війна. Російська Федерація, порушуючи норми та принципи міжнародного права, двосторонні та багатосторонні угоди, анексувала Автономну Республіку Крим і Севастополь, окупувала окремі райони Донецької та Луганської областей.

Росія розв’язала війну проти України і світу. Всім нам – і державному апарату, і кожному українцю – необхідно знати і ясно розуміти з яким явищем, якого масштабу і якого рівня загрози зіткнулася сьогодні Україна.

У результаті обстрілу 10 волинян із 3-го батальйону 51 ОМБр загинули. Це були перші втрати Волині на Сході держави. Для більшості суспільства ці Герої України є невідомими. Одним із захисників, чий життєпис потребує уваги, є Махновець Віталій Іванович.

Віталій Махновець народився 7 квітня 1981 року в місті Луцьк Волинської області. До 1988 року ходив до дитячого садочка №30 міста Луцьк. Потім вступив до Загальноосвітньої школи №17 міста Луцьк, де і закінчив 9 класів. Віталію добре давались алгебра та геометрія. Як казала Марія Юріївна (мама), ще з дитячих років Віталій цікавився технікою, тому пізніше й здобув кваліфікацію радіомеханіка з обслуговування та ремонту радіотелевізійної апаратури у Вищому професійно-технічному училищі №6 міста Луцьк (нині - Волинський технікум Національного університету харчових технологій).

З 1999 до 2000 року проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України. Після цього Віталій одразу влаштувався на роботу за спеціальністю. Пізніше працював електриком у ПАТ «Луцьксантехмонтаж».

8 квітня 2014 року Віталію прийшла повістка. Він був мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив в 51-ій окремій гвардійській механізованій бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А2331, місто Володимир-Волинський Волинської області). Віталій брав участь в Антитерористичній операції на Сході України.

22 травня 2014 року солдат Махновець був смертельно поранений під час збройного нападу російсько-терористичним угрупованням на блокпост українських військових в районі станції Велико-Анадоль поблизу селища міського типу Ольгинка Волноваського району Донецької області. Віталій помер у лікарні, куди його доставив своєю машиною місцевий житель.

27 травня 2014 року похований на Алеї почесних поховань міського кладовища в селі Гаразджа Луцького району Волинської області.

Без Віталія залишилась мама та молодша сестра.

У місті Волноваха був встановлений пам’ятник присвячений усім бійцям, що загинули 22 травня 2014 року.

20 листопада 2015 року в місті Луцьк на фасаді будівлі загальноосвітньої школи №17 (вулиця Щусєва, 7), де навчався Віталій Махновець, та 17 грудня 2015 року в місті Луцьк на будинку (вулиця Сагайдачного, 20), в якому мешкав Віталій Махновець, було встановлено меморіальні дошки.

Нагороджений медалями «Захиснику Вітчизни» (04.06.2015; посмертно), «За визволення Волновахи» (11.09.2015; посмертно) та «Командира 14 ОМБР» (11.08.2016; посмертно).

Віталій Махновець був звичайним хлопцем, учнем, сином, коханим, але страшні події на Сході змусили його кардинально змінити своє життя і пройти шлях від шкільної парти до «Захисника України».

Матеріали підготували:

Боруцький Дмитро, учень 8 класу комунального закладу «Луцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №17 Луцької міської ради»

Науковий керівник: Пушкарчук Тетяна Олександрівна, учитель історії, керівник центру національно-патріотичного виховання «Червона калина» комунального закладу «Луцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №17 Луцької міської ради»

Список використаних джерел

1. Сучасна гібридна війна: нові форми агресії [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://ua.racurs.ua/1063-suchasna-gibrydna-viyna-ta-yiyi-vidobrajennya-u-virtualniy-realnosti-chastyna-2
2. Що таке гібридна війна? Концепція і тактика гібридної війни . [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://faqukr.ru/novini-ta-suspilstvo/145715-shho-take-gibridna-vijna-koncepcija-i-taktika.html
3. Буртный К.П. Современный политический тероризм / К.П. Буртный. – М. : Военный ун-т, 2003. – 151 c.
4. Дугин А. Философия войны / А. Дугин. – М. : Яуза, 2004. – 256 с.
5. Дэйви М. Эволюция войн / М. Дэйви ; пер. с англ. Л.А. Калашниковой. – М. : ЗАО Центрполиграф, 2009. – 382 с.
6. Каратуева Е.Н. Политический терроризм: теория и практика : автореф. дис. ... канд. полит. наук: спец. 23.00.01 «Теория и история политической науки» / Е.Н. Каратуева. – М., 2000. – 22 c.
7. Клаузевиц К. О войне : в 2 т. / К. Клаузевиц. – М. : ООО «Изд-во АСТ» ; СПб. : Terra Fantastica, 2002.
8. [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://www.specnaz.ru/article/?1680.
9. Малышева Е.М. Мировые войны и локальные военные конфликты в истории: последствия, уроки / Е.М. Малышева // Вестн. Адыгейского гос. ун-та. – 2005. – № 1. – С. 69–78.
10. «Знак 51-ої ОМБР» вручили сім'ям загиблих військовослужбовців ... [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.lutskrada.gov.ua/.../znak-51-oyi-ombr-vruchyly-simya...
11. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://tvrain.ru/articles/pervyj_kanal_vydal_v_efir_monolog_jakoby_ocheviditsy_kazni_rebenka_v_slavjanske-372347/
12. Махновець Віталій Іванович солдат – Книга пам′яті загиблих за ... [Електронний ресурс]. – Режим доступу :https://ukraine-memorial.org/ua/.../mahnovec-vitaliy-ivanovi...
13. Путін веде в Україні гібридну війну – генерал Каппен. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://geostrategy.org.ua/ua/komentari/item/409-putin-vede-v-ukrayini-gibridnuviynu-–-general-kappen.
14. Бій під Волновахою — Вікіпедія [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Бій_під_Волновахою
15. Всього в бою під Волновахою загинули 16 людей - Донецька ОДА ... [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.pravda.com.ua/news/2014/05/22/7026167/
16. Требін М. Інформаційне суспільство. Війни нової епохи / М. Требін // Віче. – 2002. –№ 4. – С. 64–68.
17. Требін М.П. Тероризм як деструктивний модус буття / М.П. Требін // Сучасність. – 2003. –№ 2. – С. 77–89.