Головко Сергій Володимирович
В пам'ять про хрещеного – Ангела
Війна продовжує свої криваві жнива на українській землі…
30 грудня 2023 року під час виконання бойового завдання загинув наш Герой - Головко Сергій Володимирович. |3|
Сергій народився 1 травня 1986 року в місті Любомль. Згодом він разом із родиною переїжджає в село Рівне Любомльського району. Саме в Рівненському ЗЗСО І – ІІІ ступенів він здобував освіту та закінчив його у 2003 році. Після цього Сергій продовжив навчання в Оваднівському професійному ліцеї по спеціальностях «електромонтер із ремонту та обслуговуванні електроустаткування» та «водій категорії «С»», який закінчив у 2004 році.
Після завершення навчання він розпочав трудову діяльність в будівельній фірмі «Агробудмеханізація», потім працював СТО міста Любомль та наймався робити ремонти приватних будинків, адже був майстром на всі руки.
В 2007 році Сергій одружився на Людмилі Миколаївні Токарчук. Після одруження він переїхав жити в місто Любомль. Через складну економічну ситуацію в державі та відсутність достойного заробітку змушений був виїжджати на роботу до сусідньої Польщі.
У 2019 році в них народився довгожданий син - первісток, якого назвали Олександр. Сергій разом із сім’єю любив подорожувати та відпочивати на природі.
Після 24 лютого 2022 року Сергій, як і більшість українських чоловіків, залишився на Батьківщині, щоб в будь – який момент стати на її захист.
17 липня 2022 року наш земляк отримав повістку та прибув до Ковельського відділення ТЦК і МП у місті Любомль.
Вже 19 липня 2022 року відповідно до наказу № 98 він був зарахований до складу військової частини А7086, де і розпочав військовий вишкіл. 22 серпня 2022 року він прийняв присягу на вірність Україні. А вже 10 грудня Сергій завершив навчання у військовій частині за спеціальністю «водій» та отримав військове звання «старший солдат», відповідно наказу начальна Волинського ОТЦКСП № 80 – РС. За успіхи у здобутті військової професії він був нагороджений грамотами від керівництва ВОТЦК та СП і військової частини А7086. В подальшому наш земляк був призначений на посаду «старшого водія» 1 відділення окремого кулеметного взводу.
Відповідно до військового розпорядження наш Герой, разом із підрозділом 2 ОСБ, був направлений в підпорядкування оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» у Запорізькій області. Під час служби, за своїми посадовими обов’язками, виконував різні доручення пов’язані із:
- перевезенням військових вантажів та особового складу підрозділів на «0»;
- вивезенням із зони бойових дій полеглих та поранених побратимів.
З біллю в серці він згадував, як на ввіреному йому авто вивозив постраждалих від підриву дамби Каховської ГЕС жителів Запорізької області.
18 червня 2023 року, у складі штурмового підрозділу, брав участь у визволенні від «орків» села П’ятихатки Запорізької області.
Загинув Герой, під час виконання бойового завдання, в селищі Степногірськ Василівського району Запорізької області, потрапивши під масований обстріл ворожої артилерії, 30 грудня 2023 року. Вижити було неможливо, ворожі снаряди розривались навколо, несучи на своїх уламках смерть…
Зі слів рідних Сергій був надзвичайно добрим, турботливим, чуйним, люблячим сином, чоловіком, татусем та братом, справжнім Янголом. Всі вони, особливо мама, важко переживають втрату найріднішої людини.
На щиті наш земляк повернувся в рідну домівку 3 січня 2024 року.
Наступного дня відбулися урочистості по вшануванні загиблого ГЕРОЯ. Заупокійне богослужіння проходило в храмі ПЦУ Святого Архистратига Михаїла, що знаходиться в місті Любомль. Поховання воїна відбулось в рідному селі Рівне Рівненської ОТГ Ковельського району.|4|
Для вшанування пам’яті загиблого воїна та присвоєння йому звання «Героя України» (посмертно) його рідні 11 січня розпочали збір підписів на сайті Президента України. Станом 18 березня зібрано 23 529 з 25 000 необхідних підписів. |6|
Боротьба, яку розпочали ГЕРОЇ продовжують їх побратими, близькі та рідні. І завершиться вона лише після знищення рашистської нечисті на українській землі та її повного визволення від загарбників…
Після ПЕРЕМОГИ…
Матеріали підготували:
Остапчук Ангеліна, учениця 7 класу Запільської гімназії Любомльської міської ради Ковельського району
Науковий керівник: Якимук Ярослав Іванович, вчитель історії Запільської гімназії Любомльської міської ради Ковельського району
Список використаних джерел
- Спогади Людмили Головко– дружини.
- Спогади Юлії Сінякової – сестри.
- «На війні з окупантами загинув житель Любомльщини» Район Любомль 31.12.2023р. URL: https://lyuboml.rayon.in.ua/news/665293-na-viyni-z-okupantami-zaginuv-zhitel-lyubomlshchini
- «На щиті» на Волинь повертається Герой Сергій Головко» Волиньпост 03.01.2024 р. URL: https://www.volynpost.com/news/233218-na-schyti-na-volyn-povertaietsia-geroj-sergij-golovko
- «Залишився маленький синочок: загинув Герой з Волині Сергій Головко» Волинська служба новин 31 грудня 2023 р. URL: https://vsn.ua/news/chetverta-zhahliva-zvistka-u-gromadi-za-tizhden-zaginuv-geroy-z-volini-sergiy-golovko-36184
- Електронні петиції. Присвоєння Героя України (посмертно). Сайт Президента України URL: https://petition.president.gov.ua/petition/215786
Герої
