Куцик Михайло Степанович

Зухвала російська агресія на нашу державу перевіряє кожного з нас на твердість переконань та силу духу. Так відбулося і з родиною Михайла Куцика, який разом сином, не вагаючись став на захист кордонів країни в перші дні війни.

Народився Михайло Степанович 28 серпня 1974 року. Навчався в загальноосвітній школі №2 міста Ковеля та у Шацькому технікумі лісового господарства. Проте, ще з дитинства мав мрію стати військовим і у 1993 році вступив до Львівського унівесетету внутрішних справ, та через сімейні обставини, провчившись півтора року, змушенний був залишити навчання [2].

Одружився, працював успішно як підриєметь, став співвласником шиномотажної станції. Чоловік любив активний сімейний відпочинок, подорожі в гори та на море, катання на лижах. Багато уваги приділяв вихованню сина та доньки [2].

З 2014 року займався волотерською діаяльностю, допомагав віськовослужбовцям, що виконували завдання в зоні проведення антитерорестичної операції в Донецькій та Луганський областях з ремонтом техніки. За цю допомогу та свідому громадську позицію отримав подяку від командира військової частини ВО116 (А1186).

25 лютого 2022 року, щоб підтримати сина без вагань пішов з сином Сашком добровольцем до військомату. У Ковельському об’єднаному міському територіальному центрі комплектування та соціальної підримки отримав можливість піти служити до однієї з бригад ТРО. Михайло Стипанович Куцик служив водієм стрілецького взводу стрілецької роти. Загинув разом з сином під час несення служби 16 січня 2023 року.

Похований на Алеї Героїв Ковельського міського кладовища поряд з сином.

Матеріали підготували:

Віннічук Сергій, учень 10 класу ЗЗСО I - III ступенів N2 міста Ковеля

Науковий керівник: Євтушик Людмила Сергіївна, вчитель  історії у ЗЗСО I - III ступенів N2 міста Ковеля