Бурда Максим Едуардович

Максим Бурда – небесний фотограф

Нещадна війна забирає від нас найкращих… Рідна Волинь вмивається гіркими сльозами, адже чи не щодня додому на щиті повертаються її сини та доньки. Молоді, щирі, з величезним серцем, сповненим патріотизму та любові до України, гинуть від рук лютого ворога. Небесний Легіон захищає рідну Україну вже у Вічності, у його лавах є Максим Бурда, ковельчанин, якому доля відміряла хоча й коротке, але таке яскраве життя.

Професійний фотограф, активіст, співзасновник молодіжного хабу   «Ватра — правильний простір», учасник Молодіжної ради міста Ковеля, член партії «Національний корпус», доброволець ТрО Волинської області, з початку повномасштабної війни — солдат Збройних Сил України і просто Людина з великої літери.

Максим народився 30 січня 1997 року у місті Ковелі. Випускник загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №8. Ще зі шкільних років він здобував призові місця у спортивних змаганнях, Всеукраїнських турнірах із рукопашного бою гопак, неодноразово брав участь у літньому військово-патріотичному таборі «Волинська Січ». Зростав надзвичайно допитливим, кмітливим всебічно розвиненим хлопчиком, який цікавився усім. У п’ятому класі вперше зацікавився фотографією, а вже у дев’ятому відфотографував перше весілля.

Здобув ступінь магістра спеціальності «Журналістика» у Національному університеті «Острозька Академія». Під час навчання брав активну участь у житті університету. Свою дипломну роботу присвятив воєнній фотографії, не маючи на той час ще жодного стосунку до військової справи.

Максим був із тих ідейних людей, які настільки твердо вірять у свою країну, що стають її зрілими будівничими, попри молодий вік. Тому після закінчення Острозької академії продовжив діяльність активіста вже у своєму місті, паралельно працюючи весільним фотографом. Став співзасновником молодіжного хабу «Ватра — правильний простір», де і до сьогодні проводяться заняття мовного, книжкового та психологічного клубів, навчання з медицини для дітей та молоді міста. Регулярно працював як фотограф для різноманітних соціальних проєктів. Був учасником Молодіжної ради міста та членом партії «Національний корпус», яка брала участь у позачергових парламентських виборах 2019 року.

Максим був тим, хто у відносному мирі готувався до війни, бо чітко знав, що ворог надзвичайно підступний і може здійснити напад у будь-який момент. І у тому ж 2019-ому вступив до тероборони Волинської області. Регулярно виїздив на військові полігони, де навчався правилам ведення бою, тактичній медицині. Постійно допомагав волонтерам як громадянин, активіст і фотограф. Мав найвищі моральні принципи, які притаманні одиницям.

24 лютого, у перший день повномасштабної війни, не задумуючись ні на хвилину, добровільно приєднався до лав Збройних Сил України, хоча був комісований через хворобу хребта і міг творити далі, допомогаючи армії. Але він обрав інший шлях, шлях Героя України. Із початку служби наполегливо прагнув потрапити до бойового підрозділу. Уже в складі 3-Ї Окремої Штурмової Бригади виконував бойові завдання зі знищення окупантів. Славився тим, що вправно керував БпЛА, філігранно наводив артилерію на ворога, завдяки чому було ліквідовано велику кількість росіян.

«У бойових умовах перед кожним військовослужбовцем стоїть дві мети: вижити і виконати бойове завдання. Слід зазначити, що виконання бойового завдання дуже часто є єдиним способом вижити».

(Цитата, яку він востаннє зазначив в книзі "Психологія бою" за редакцією Андрія Романишина.)

Фотографія була пристрастю Максима ще зі шкільної лави. Вона запалювала його очі неймовірним світлом і надихала жити та творити. Він завжди прагнув стати відомим світовим фотографом, до якого формуватимуться черги на кілька років вперед. Тому постійно відточував свою фотомайстерність: проходив безліч навчань із підвищення кваліфікації, купував найякіснішу техніку для зйомок, читав спеціалізовану літературу.

Фотографія супроводжувала його і під час усіх одинадцяти місяців військової служби. Максим лишався вірним своєму справжньому покликанню, перебуваючи на фронті. Символічним є його позивний «Фотограф», який він обрав для себе під чаc вступу до ЗСУ. Через свої світлини фіксував побут, навчання, портрети своїх побратимів, непрості емоції війни, перебуваючи під постійними обстрілами.

У листопаді 2022 року Максим створив телеграм-канал «Military photographer», присвячений воєнній фотографії. Своїми роботами надихав не одну тисячу людей. Збройні Сили України неодноразово публікували його роботи на своїх офіційних сторінках. Вже під час служби отримував безліч пропозицій щодо організаціїї його персональних фотовиставок у різних містах України.

«Я не військовий фотограф чи журналіст, я, по факту, звичайний військовий, який інколи дістає фотоапарат із кишені. Перш за все, в руках я тримаю зброю, і лише, коли дозволяють умови та ситуація, дістаю фотоапарат.У цивільному житті, будучи весільним фотографом, який вдень танцює з нареченими, а вночі ретушує фото, я ніколи не тішив себе ілюзіями, що війна, яка тривала на Сході, не торкнеться усієї країни. Саме тому, в 20-их числах лютого, коли я замовив собі плитоноску, мої колеги відверто не розуміли це і радили купити щось до фотоапарата. Але уже тоді я знав, що точно не буду в рядах тих, хто стоїть у черзі на виїзд за кордон».

(Цитата з Телеграм-каналу Максима)

Найбільше Воїн світла мріяв створити сім’ю з коханою Марією, завести рудого коргі та відкрити власну фотостудію. Максим Бурда героїчно загинув 26 січня 2023 року біля Бахмута, у битві за Схід, під час виконання бойового завдання за чотири дні до свого дня народження.

14 березня 2023 року Максим Бурда був посмертно нагороджений Президентом України орденом «За мужність» ІІІ ступеня, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті держаного суверенітету та територіальної цілісності України.

Після закінчення війни планував організувати персональну фотовиставку воєнного фото за весь час свого перебування на військовій службі. Його мрію втілили в життя рідні: кохана Максима Марія Лукашук та мама Ірина Максимук 24 березня 2023 року у Ковелі відкрили фотовиставку загиблого Героя, до якої увійшли 140 світлин різного формату та тематики. На фото – побратими, навчання на полігонах, відпочинок , бойові завдання. Організатори планують експонувати виставку і в інших містах України, щоб люди мали змогу побачити війну з середини очима геніального фотографа.

Ворог обірвав життя та не спинив високого та благородного польоту таланту Максима. Він житиме вічно у своїх світлинах та наших серцях!

Матеріали підготували:

Паливода Анна, учениця 10 класу закладу загальної середньої освіти    І-ІІІ ступенів №8 міста Ковеля

Науковиий керівник: Ляшук Катерина Василівна, вчитель української мови та літератури закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №8 міста Ковеля