Крутов Владислав Володимирович

Капітан Владислав Володимирович Крутов – Герой України

Владислав Володимирович Крутов народився 11 березня 1979 року у місті Чита-46 Забайкальського округу у росії у сім'ї військовослужбовців [7 ]. Мама Владислава Крутова Алла Олександрівна працювала вчителем музики у Луцький музичній школі №1 імені Фредеріка Шопена, а тато Крутов Володимир Петрович був військовим, майор ракетних військ. Він помер у 2003 році. У Владислава є брат Крутов Станіслав Володимирович, 1970 року народження.

Владислав навчався у місті Луцьку у середній школі №18, а пізніше у Луцькій загальноосвітній школі № 9. Чудово навчався, мав музичний талант. Відвідував музичну школу, клас фортепіано, мав абсолютннй музичний слух. Владислав грав на гітарі, любив грати в футбол [3]. У 1996 році закінчив школу і поступив до Харківського авіаційно-інженерного інституту, де навчався на факультеті наземного забеспечення бойових дій авіації на ОКР бакалавр «Авіація та космонавтика». У 2002 роціі здобув військову кваліфікацію старшого лейтенанта з обслуговування літаків спеціалізація «Тилове забезпечення» [6].

23 вересня 2006 року Владислав одружився з Вірою Андріївною Постоленко. Вона за фахом менеджер готельного та ресторанного бізнесу закінчила Харківську державну академію міського господарства, де навчалась у 2003-2008 рр. У сім'ї народилось двоє дітей: син Артем, 2007 року народження і донечка Поліна, 2011 року народження [1].

Владислав отримав направлення на військову службу смт Новофедорівка в Сакському районі Автономної Республіки Крим. Працював на місцевому аеродромі в льотній частині, там він служив декілька років, а після цього переведений був у місто Миколаїв, звільнений у запас. Працював приватним підприємством підприємцем і менеджером.

Як згадує Оксана Ігорівна Крутова: «Владислав Володимирович займався велосипедним спортом, любив мандрівки, був прекрасним сім'янином і батьком, душею компанії, мав багато друзів, користувався авторитетом і повагою у військових побратимів. Владислав – зразок справжнього українця, патріота, побратима, друга. Приклад, яким повинен бути справжній чоловік. Він був мужнім воїном, людиною слова, зразком незламності та міцності духу..» [1].

24 лютого 2022 року розпочалася російсько-українська війна, сім'я Крутових переїхала з Харкова до Луцька, і Владислав Володимирович добровольцем пішов у військонкомат. Він був призваний на військову службу, яку проходив у Миколаєві, 05 квітня 2022 року до складу військової частини на посаду заступника командира військової частини А4221 з тилу. Після повномасштабного вторгнення перевіз сім'ю до Луцька, де проживають батьки загиблого [4].

18 липня 2022 року капітан Крутов В. О. під час виконання бойового завдання щодо захисту незалежності України отримав смертельне поранення від отриманих важких поранень в результаті ворожого ракетного обстрілу в районі населеного пункту Апостолове Криворізького району Дніпропетровської області [5]. 22 липня 2022 року помер у лікарні у Кривому Розі. 29 липня 2023 року Владислав Володимирович був похований на Алеї почесних поховань в Гараджі [8].

Матеріали підготували:

Козюпа Владислав Віталійович, учень 8 В класу комунального закладу загальної середньої освіти «Луцький ліцей № 27 Луцької міської ради»

Науковий керівник: Кінд-Войтюк Наталія Василівна, вчитель історії комунального закладу загальної середньої освіти «Луцький ліцей № 27 Луцької міської ради», кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України та археології Волинського національного університету імені Лесі Українки