Шова Андрій

Дата народження:

09.09.1992

Дата загибелі:

04.05.2022 (29 років)

Місце народження:

Україна, Чернівецька область, Чернівецький район, Верхні Синівці

Місце загибелі:

Україна, Харківська область, Харківський район, Прудянка

Місце поховання:

Україна, Чернівецька область, Чернівецький район, Верхні Синівці

Військова служба:

Стрілець, 10-та окрема гірсько-штурмова бригада «Едельвейс».

Позивний:

Хруст

Нагороди, відзнаки:

Нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно), медаллю «На славу Чернівців» (посмертно).

Майстер на всі руки, будь-яку річ міг перетворити на шедевр, згадують про Андрія Шову рідні. Його захоплювала військова справа, він умів поводитися зі зброєю. Усі свої знання і вміння захисник використав, щоб вигнати окупантів з України.

Народився Андрій Шова 9 вересня 1992 року у селі Верхні Синівці, що на Глибоччині. Навчався у Нижньосинівецькій школі. Проходив строкову військову службу у Повітряних Силах ЗСУ. У 2019-му закінчив Чернівецький факультет Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», де вчився на кафедрі «Технологія машинобудування та металорізальні верстати». У мирному житті був співвласником СТО «AS Сервіс». Захоплювався автомобілями, але його істинним покликанням була військова справа. Був активним учасником Революції Гідності, пізніше одним із перших поїхав на Донбас. Брав участь у АТО у складі 10-ї ОГШБр, 24 ОМБр та 53 ОМБр. Мав статус учасника бойових дій, був нагороджений медаллю «Ветеран війни».

Із початком повномасштабної війни Андрій взяв до рук зброю, щоб боронити Україну від російських окупантів. Ніс службу у лавах 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс», де обіймав посаду стрільця. Разом із побратимами брав участь у звільнення Сумської та Харківської областей.

Солдат Андрій Шова, позивний Хруст, загинув 4 травня 2022 року в районі села Прудянка на Харківщині. Під час евакуації поранених і загиблих з поля бою автомобіль з бійцями підірвався на фугасній міні. Андрій отримав смертельні поранення. Йому назавжди 29 років.
«Найбільше в житті він хотів щасливого майбутнього для своїх дітей, завжди казав, що вонине мають бачити війни. Він уже знав жорстокість ворога, тому без вагань став на захист всіх дітей України й українського народу», – розповіла дружина загиблого Героя.
Поховали Андрія у рідному селі Верхні Синівці Чернівецької області. Вдома на нього чекали мама Олена, дружина Марина, донька Ніна, син Микола.

Посмертно воїн нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня та медаллю «На славу Чернівців». У Чернівцях на його честь перейменували вулицю Семена Руднєва.