Масікевич Василь Євгенович
Він ніколи нікого не ображав і завжди старався всім допомогти. Працював, шанував батьків. Василь Масікевич першим у рідному селі отримав повістку. Утім, він ні хвилини не сумнівався, що Україну необхідно боронити від підступного ворога, та без вагань взяв до рук зброю.
Василь Євгенович Масікевич народився 17 вересня 1975 року в селі Репужинці на Заставнівщині. Був старшим у багатодітній родині, мав двох сестричок та брата, тож часто допомагав батькам по господарству. Змалку Василь проявляв великий інтерес до техніки, постійно просився на роботу до батька – інструктора районної автошколи. Тому, здобувши середню освіту, отримав права на водіння техніки категорій «А», «В» і «С».
У 1994 році Василь Масікевич був призваний на строкову військову службу до Збройних сил України. Відбував її у Раві-Руській, що на Львівщині. Обов’язок захисника рідної землі виконував з гідністю – батько з матір’ю від початку й до закінчення служби отримували від командирів сина численні усні та письмові подяки.
Після повернення додому працював на місцевій птахофабриці, сезонним працівником на цукровому заводі у сусідньому селі Хрещатик. Заробляв, де міг: на приватних фірмах, допомагаючи сусідам по господарству. Василь Масікевич двічі був одружений, та сімейне життя не склалося. Після тяжкої хвороби не стало батька, тож він перебрався до матері і жив у неї.
Потім була Революція Гідності, анексія Криму Росією та початок боїв на Сході. Василь Масікевич отримав повістку у грудні 2014 року. Спочатку він перебував на навчанні у Яворові Львівської області. Пізніше – на Житомирщині. Опісля ж брав участь у бойових діях в зоні АТО.
Солдат, вогнеметник 81-ї окремої аеромобільної бригади Збройних сил України Василь Масікевич загинув 15 серпня 2015 року в районі Попасної Донецької області під час виконання бойового завдання.
Поховали захисника в рідному селі Репужинці. У нього залишилось четверо дітей.
Герої
