Федьков Олексій Володимирович

Я йду на війну, аби мої діти не знали що це таке.Олексій горів бажанням служити. Ніколи не ховався за чиїсь спини. Він завжди був першим і ніколи не казав як йому важко, завжди говорив, що все добре . Коли його перевели на Херсонський напрямок, то він був надзвичайно задоволений. Завжди з ентузіазмом розповідав, як виїжджали на передові позиції, що робили. Він був впертий: якщо щось вирішив, то йшов до кінця.

Родина, для Олексія завжди була на першому місці. “Особливо багато часу приділяв дітям. Дуже любив Полінку, яку називав “моя доця”. І Ваню обожнював, адже він був його першим сином. Ходив з ним на полювання, в ліс по гриби.

Матеріали підготували:

Я Федькова Ганна Вікторівна, дружина Героя України. З Олексієм ми прожили 15 років, 11 з яких у щасливому шлюбі. Виховували двох прекрасних дітей Ваня 11років, і Поліна 4 роки. І клята війна розлучила нас забравши у нас найдорожче