Ковальчук Сергій
Народився Сергій 17 серпня 1973 року в селищі Кельменці Кельменецького (нині Дністровського) району Чернівецької області в родині робітників, де чесна праця цінувалася понад усе. Зростав разом з двома сестричками, працьовитим та скромним хлопчиком. З дитинства мав почуття загостреної справедливості. Навчався у місцевій загальноосвітній школі (нині – ліцей). Після закінчення в 1989 році професійно-технічного училища, здобув фах тракториста та отримав права водія всіх категорій транспортних засобів. Строкову військову службу проходив в повітряно-десантних військах в Ізяславі.
Згодом познайомився та одружився з чудовою дівчиною Тетяною з села Дністрівка. З повагою та любов’ю один до одного звили сімейне гніздечко, стали батьками трьох донечок Євгенії, Катрусі, Анюти та синочка Петрика. Жили дружно, Сергій багато працював, навіть за кордоном, зокрема в Австрії, щоб забезпечити родину. Власноруч облаштував та перебудував будинок в Кельменцях для своєї великої сім’ї.
Події на київському Майдані змусили Сергія серйозно задуматися, що відбувається та пильно стежити за новинами. Як згадує дружина Тетяна, сказав, що теж мусить іти воювати: «Я - батько, у мене також є діти. Не чекатиму, щоб ворог прийшов до моєї хати…»
Пішов добровільно боронити Україну від російської навали під час четвертої хвилі часткової мобілізації в січні 2015 року. Спочатку проходив військову перепідготовку у «Десні», згодом – у Житомирі. Був розвідником, молодшим сержантом, командиром відділення 81-ї десантно-штурмової бригади Збройних Сил України. Після закінчення терміну мобілізації уклав контракт ще на півроку. Планував в майбутньому не полишати службу та хотів здобути вищу військову освіту.
Загинув 17 серпня 2016 року (у день свого народження) під час мінометного обстрілу, вчиненого у промзоні Авдіївки – від чисельних осколкових поранень, потрапивши крім цього під завал. Складні травми були не сумісні з життям. За спогадами Тетяни, земляки-буковинці зустрічали Героя АТО, ставши навколішки та створивши живий ланцюг з Новодністровська до Кельменців. Похований з почестями у селищі Кельменці 20 серпня 2016 року.
Указом Президента України № 511/ 2016 від 19 листопада 2016 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). В серпні 2017 року у Кельменцях на фасаді ліцею відкрито меморіальну дошку Сергію Ковальчуку. Назавжди в пам’яті земляків, родини, дітей, дружини, старенької мами залишиться Сергій Героєм, який загинув захищаючи їх спокій та право жити в незалежній Україні.
Про Сергія Ковальчука та багатьох буковинців, які віддали своє життя, захищаючи спокій дітей, своїх родин, рідну Україну, йдеться теж на сторінках книги Наталії Боярчук-Брянської «Янголи букового краю» (2017 р.) та в документальному виданні «Книга Героїв. Перша частина» (2017 р.).
Слава Героям!
Герої
