Барановський Олександр Олегович

Дата народження:

27.01.1978

Дата загибелі:

23.09.2023 (45 років)

Місце народження:

Україна, Житомир

Місце проживання:

Україна, Житомирська область, Житомирський район, Макарівка

Місце загибелі:

Україна, Харків

Місце поховання:

Україна, Житомирська область, Житомирський район, Макарівка

Військова служба:

Мідник відділення зварювальних робіт взводу спеціальних робіт батальйону матеріально-технічного забезпечення військової частини А 2573.

Позивний:

Манюній

Нагороди, відзнаки:

Орден «Учасник АТО», нагрудний знак «26 танкова бригада», медаль «Сильному духом»

Барановський Олександр Олегович народився 27 січня 1978 року в м. Житомирі. Хлопчик зростав у простій родині, в якій виховувалися двоє синів — старший Євген та менший — Олександр. Батько працював різноробочим, а мама — кухарем. Батьки приділяли багато уваги вихованню та навчанню синів. Олександр, закінчивши 9 класів, вступив до ПТУ в м. Житомирі, де навчався на електрогазозварювальника. Згодом обраній справі присвятить усе своє життя. Роки навчання проходять швидко. Невдовзі познайомився з прекрасною дівчиною Катериною, яка стане його дружиною. Молода сім`я вирішила переїхати в Коростенський район, до батьків Катерини. У подружжя народився первісток Михайло. З метою покращити своє життя Олександр та Катерина вирішили змінити умови проживання. Так, придбавши будинок у с. Макарівка Попільнянського (нині Житомирського) району, Олександр Олегович влаштовується на роботу в с. Андрушки на цукровий завод ім. Цюрупи. Працював електогазозварювальником. Через деякий час довелося перейти працювати в с. Парипси на с/г підприємство. Олександр був доброю і щирою людиною. Він дуже любив свою сім`ю, піклувався про сина та дружину. Дбав про добробут і затишок власного дому. Обробляв землю, разом із сином вирощував сад - посадив молоді яблуні та виноград. Односельчани поважали Олександра, адже він нікому не відмовляв, завджи допомагав зварювальними роботами. У вільний від роботи час ходив на риболовлю та захоплювався малюванням з натури. Дружина говорила, що було б добре, якби Олександр навчався на художника, адже природа у його картинах ніби оживала, та він тільки посміхався. А ще багато читав.

З початку російсько-української війни 28 лютого 2022 року був призваний захищати Батьківщину. Військову службу ніс за професією мідник відділення зварювальних робіт взводу спеціальних робіт батальйону матеріально — технічного забезпечення військової частини А 2573. Мав звання - старший солдат. Швидко та з легкістю повертав спеціальну техніку на поле бою. Доводилося часто працювати під час несприятливих погодних умов. Холод і нічні морози дали про себе знати... 23 вересня 2023 року Барановський Олександр Олегович помер у м. Харкові в лікарні. Воїна було поховано в с. Макарівка, що на Попільнянщині. За час військової служби Олександр Олегович був нагороджений орденом «Учасник АТО», нагрудним знаком «26 танкова бригада», медаллю «Сильному духом». Смерть кожного воїна - це не тільки горе його родині, це велика втрата для всієї України. Пам`ять про Олександра Барановського житиме вічно у наших серцях. Найкращі йдуть першими... Вічна слава і шана Герою!

Матеріали підготували:

Матеріали підготувала: Струцінська Наталія Василівна, вчитель української мови та літератури Макарівської філії Андрушківського ліцею ім. А. Н. Вітрука.